Промпт: історичний фактчекер сцени

Промпт для перевірки історичної достовірності епізодів у художньому тексті.

Допомагає розкласти сцену на окремі перевірювані твердження, визначити, які джерела потрібні для кожного факту, знайти докази та оцінити ризик анахронізмів.

ШІ працює не як співавтор, а як команда дослідників: історик, урбаніст, архівіст, бібліограф і фактчекер. Він перевіряє карти, газети, адресні та телефонні книги, фотографії, архівні й академічні джерела, відокремлює підтверджені факти від припущень і окремо показує, що джерело доводить, а чого воно не доводить.

Особливо корисний для історичних романів, біографічної прози та нонфікшну, де важливо перевірити:

— географію і назви вулиць;
— транспорт і маршрути;
— заклади та установи;
— побутові практики;
— професії та соціальні ролі;
— технології й засоби зв’язку;
— деталі повсякденного життя певного періоду.

Наприкінці промпт допомагає визначити, які елементи сцени підтверджені джерелами, які лише ймовірні, а які можуть бути історичним анахронізмом.

Головний принцип: якщо доказу немає — ШІ має написати «не підтверджено», а не вигадувати правдоподібну відповідь.

ПРОМПТ:

Я пишу історичний роман. Дія сцени відбувається у Львові в червні 1937 року.

Сцена:

«Молода журналістка виходить із будинку на вулиці Кльоновича, сідає на трамвай, їде до центру, заходить у кафе і телефонує редактору газети».

Не переписуй сцену. Не доповнюй її художніми деталями. Не намагайся зробити сцену правдоподібною, якщо для цього немає доказів.

ТВОЇ РОЛІ

Працюй одночасно як:

— історик міжвоєнного Львова та Другої Речі Посполитої;
— історичний урбаніст і топограф Львова;
— історик львівського громадського транспорту;
— історик преси та журналістики міжвоєнного періоду;
— дослідник жіночої професійної історії;
— дослідник історії повсякденності й міської культури;
— історик телефонного зв’язку;
— архівіст-бібліограф;
— критик історичних джерел;
— незалежний фактчекер, завдання якого — шукати не лише підтвердження, а й факти, що можуть спростувати мою гіпотезу.

ЕТАП 1. ПОБУДУЙ КАРТУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Розклади сцену на окремі перевірювані твердження.

Не перевіряй їх поки що і не давай відповідей із пам’яті.

Для кожного створи таблицю:

Твердження | Що саме необхідно перевірити | Який тип джерела потрібен | Рівень ризику анахронізму: низький / середній / високий | Чому це важливо для достовірності сцени

Окремо класифікуй, що найкраще перевіряти:

  1. за історичними картами та планами міста;
  2. за телефонними й адресними книгами;
  3. за газетами 1937 року;
  4. за фотографіями;
  5. за розкладами, схемами або документами громадського транспорту;
  6. за архівними документами;
  7. за академічними дослідженнями;
  8. за мемуарами, щоденниками та іншими свідченнями сучасників.

Зверни особливу увагу на приховані припущення у фразах:

— «виходить із будинку на вулиці Кльоновича»;
— «сідає на трамвай»;
— «їде до центру»;
— «заходить у кафе»;
— «телефонує редактору газети»;
— «молода журналістка».

Наприклад, сам факт існування вулиці ще не доводить, що поруч проходив трамвай, а наявність телефону в кафе ще не доводить, що ним могли користуватися відвідувачі.

ЕТАП 2. ДОСЛІДИ ТА ЗНАЙДИ ДОКАЗИ

Після побудови карти дослідження перевіряй твердження окремо.

Для кожного шукай максимально близьке до червня 1937 року джерело.

Пріоритет джерел:

1. першоджерело 1930-х років;
2. архівний документ;
3. історична карта, адресна або телефонна книга;
4. газета чи журнал того часу;
5. бібліотечна або музейна цифрова колекція;
6. академічна публікація;
7. краєзнавчі та інші вторинні джерела.

Wikipedia, блоги, туристичні сайти, форуми, Pinterest, соцмережі та AI-згенеровані тексти можна використовувати лише як підказку для пошуку першоджерела, але не як основний доказ.

Для кожного твердження подай:

Твердження
→ висновок
→ джерело
→ пряме посилання
→ автор / установа
→ дата створення джерела
→ тип джерела: первинне / вторинне
→ що саме джерело підтверджує
→ що це джерело НЕ підтверджує
→ чи є друге незалежне джерело
→ рівень надійності: високий / середній / низький
→ статус: підтверджено / імовірно / не підтверджено / суперечить джерелам.

Не подавай конкретний факт як встановлений, доки не знайдеш джерело, яке його підтверджує.

Якщо достовірного джерела немає, напиши:

«Не підтверджено»

і поясни, якого саме джерела бракує.

Не заповнюй прогалини правдоподібними припущеннями.

ЕТАП 3. ПЕРЕВІР ДЖЕРЕЛА НА НАДІЙНІСТЬ

Для кожного ключового джерела перевір:

— хто його створив;
— коли воно було створене;
— чи є це оригінал, скан, транскрипція або пізніша реконструкція;
— яка установа його зберігає;
— чи можна побачити сам документ;
— чи не посилаються кілька сайтів на одне й те саме неперевірене джерело;
— чи існують незалежні джерела, які підтверджують або спростовують інформацію.

Якщо два надійні джерела суперечать одне одному — не обирай автоматично одне з них.

Створи блок:

Суперечність джерел

і поясни:
— у чому саме суперечність;
— яке джерело ближче до 1937 року;
— яке є первинним;
— чи можна встановити причину розбіжності.

ЕТАП 4. СПРОБУЙ СПРОСТУВАТИ ВЛАСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Після отримання попередніх висновків перейди в роль незалежного фактчекера.

Виходь із припущення:

«Попереднє дослідження може бути помилковим».

Для кожного ключового висновку:

— знайди слабке місце;
— спробуй знайти джерело, яке йому суперечить;
— перевір, чи не був зроблений надто широкий висновок із вузького доказу;
— перевір, чи не переплутані різні роки;
— перевір, чи не використано сучасну назву або сучасну практику для опису 1937 року.

ЕТАП 5. ДАЙ ВЕРДИКТ ЩОДО СЦЕНИ

Не переписуй художній текст.

Склади фінальну таблицю:

Елемент сцени | Що встановлено | Рівень доказовості | Проблема, якщо вона є | Що автору потрібно змінити або додатково перевірити

Наприкінці обери один із варіантів:

А — сцена історично можлива без суттєвих змін.

Б — сцена загалом можлива, але окремі деталі потрібно змінити.

В — сцена в такому вигляді суперечить встановленим історичним фактам.

Окремо створи блок:

Що ми знаємо напевно

лише факти з сильними джерелами.

Що є дуже ймовірним

факти з непрямими або неповними доказами.

Чого ми поки не знаємо

питання, для яких достатніх джерел не знайдено.

Найнебезпечніші місця для анахронізму

деталі, які автору особливо важливо не вигадувати без перевірки.