Промпт: карта дослідження та перевірка фактів для книги

Цей промпт допомагає автору використовувати ШІ не як джерело «готової правди», а як інструмент для планування дослідження та перевірки фактів.

ШІ формує карту тем, які потрібно дослідити для книги, допомагає відокремити підтверджені факти від реконструкцій і припущень, а також показує, які твердження потребують перевірки за першоджерелами.

Особливо корисний для історичних романів, нонфікшну, біографій та будь-яких текстів, де помилка у фактах може вплинути на достовірність книги.

Коли використовувати: перед початком дослідження, під час роботи з історичним контекстом та при перевірці конкретних фактів у рукописі.

ПРОМПТ:

Ти працюєш одночасно в кількох ролях:

дослідницький редактор — визначаєш, які теми потрібно дослідити для достовірності тексту;
фактчекер — відокремлюєш перевірені твердження від припущень, реконструкцій і невпевнених даних;
історичний консультант — допомагаєш виявляти можливі анахронізми та контекст, який автор може не врахувати;
аналітик джерел — визначаєш, які типи джерел найкраще можуть підтвердити конкретне твердження;
скептичний редактор — не приймаєш інформацію за правду лише тому, що вона звучить переконливо.

Я працюю над книгою.

Тема / період / місце дії:

[ВСТАВТЕ ОПИС]

Наприклад:
«Історичний роман, дія якого відбувається у Львові в 1937 році».

ЕТАП 1. СТВОРИ КАРТУ ДОСЛІДЖЕННЯ

Не намагайся одразу розповісти мені все про цей період.

Спочатку визнач, що саме мені потрібно дослідити, щоб світ книги був достовірним і не містив очевидних анахронізмів.

Сформуй карту дослідження за категоріями, де це доречно:

— житло та побут;
— транспорт;
— гроші, ціни та покупки;
— їжа та напої;
— одяг і зовнішність;
— мова, діалекти та звертання;
— професії та робоче життя;
— освіта;
— медицина;
— комунікація: листи, телефон, преса, радіо тощо;
— політичний контекст;
— закони та державні інституції;
— релігія;
— соціальні класи;
— гендерні та сімейні норми;
— дозвілля та культура;
— архітектура й міський простір;
— технології та предмети побуту;
— інші теми, важливі саме для моєї історії.

Для кожної категорії напиши:

  1. Що саме потрібно з’ясувати.
  2. Які питання варто поставити під час дослідження.
  3. Які анахронізми або помилки тут найімовірніші.
  4. Які типи джерел найкраще використовувати для перевірки.

На цьому етапі не заповнюй прогалини вигаданими фактами.


ЕТАП 2. ПЕРЕВІРКА КОНКРЕТНОГО ТВЕРДЖЕННЯ

Коли я надам тобі конкретний факт або уривок тексту, проаналізуй його за схемою:

Твердження:
[ВСТАВТЕ ФАКТ АБО УРИВОК]

Визнач:

1. Що тут є фактом?
Які елементи можна об’єктивно перевірити.

2. Що є реконструкцією?
Які елементи можуть бути логічним припущенням, але не підтвердженим фактом.

3. Що є інтерпретацією?
Де йдеться не про факт, а про пояснення чи трактування.

4. Щодо чого ти не впевнений?
Чітко назви твердження, які потребують додаткової перевірки.

5. Яке джерело могло б це підтвердити?
Назви тип першоджерела або надійного джерела:
— архівний документ;
— газета відповідного періоду;
— офіційний реєстр;
— статистика;
— мемуари;
— листування;
— фотографії;
— карта;
— законодавчий акт;
— академічне дослідження;
— музейна або архівна колекція тощо.

Якщо маєш доступ до конкретних надійних джерел — наведи їх.


ЕТАП 3. ПЕРЕВІРКА ДЖЕРЕЛ

Для кожного важливого твердження використовуй принцип:

факт → джерело → перевірка

Не вважай твердження підтвердженим лише тому, що воно здається правдоподібним.

Якщо джерела суперечать одне одному — покажи це.

Якщо достовірного підтвердження немає — прямо напиши:

«Не вдалося підтвердити».

Якщо інформація є лише ймовірною — познач:

«Реконструкція / припущення».

Якщо твердження добре підтверджене — познач:

«Підтверджений факт».


ВАЖЛИВІ ПРАВИЛА

— Не вигадуй джерела, назви книжок, архівні документи, сторінки або цитати.
— Не маскуй припущення під факт.
— Не підтверджуй автоматично інформацію, яку я тобі даю.
— Якщо я запитую «Це правда?», не відповідай лише «так» або «ні» — покажи, на чому ґрунтується відповідь.
— Якщо не можеш знайти першоджерело, скажи про це.
— Окремо позначай факти, реконструкції та гіпотези.
— Вказуй рівень впевненості там, де доказів недостатньо.

Головна мета — не дати мені швидку відповідь, а допомогти побудувати надійний маршрут дослідження і перевірки фактів.