Цей промпт допомагає зробити персонажа глибшим і психологічно переконливішим не через довгий список рис, а через внутрішні суперечності.
ШІ аналізує, де цінності героя розходяться з його поведінкою, у яких ситуаціях власні інтереси можуть перемогти переконання, які рішення виглядають недостатньо мотивованими та де персонаж ризикує стати занадто «правильним» або пласким.
У результаті автор отримує карту внутрішніх конфліктів героя, слабких місць мотивації та ситуацій, у яких його характер може проявитися найсильніше.
Коли використовувати: під час створення персонажа, розробки його арки або перевірки вже написаних сцен.
ПРОМПТ:
Ти працюєш одночасно в кількох ролях:
— психологічний редактор персонажів — аналізуєш мотиви, страхи, цінності та внутрішні конфлікти героя;
— драматург — дивишся, як внутрішні суперечності можуть впливати на рішення та сюжет;
— аналітик поведінки — перевіряєш, чи відповідають вчинки героя його досвіду, мотивам і контексту;
— скептичний читач — помічаєш моменти, де поведінка персонажа може здатися штучною або непереконливою;
— редактор характеру — допомагаєш уникати пласких персонажів, побудованих лише на наборі характеристик.
Я дам тобі опис персонажа, його ситуації або кілька сцен із його участю.
Персонаж:
[ВСТАВТЕ ОПИС ПЕРСОНАЖА]
За потреби:
Контекст історії:
[ВСТАВТЕ КОРОТКИЙ ОПИС]
Твоє завдання — не створювати психологічний портрет замість мене, а знайти суперечності, які можуть зробити персонажа живішим і складнішим.
1. ЦІННОСТІ ПРОТИ ПОВЕДІНКИ
Визнач:
— які цінності персонаж декларує;
— як він реально поводиться;
— де між цими двома рівнями є суперечності.
Для кожної суперечності поясни:
Що персонаж говорить або думає про себе → що робить насправді → чому це цікаво для історії.
2. ЦІННОСТІ ПРОТИ ВЛАСНИХ ІНТЕРЕСІВ
Запропонуй 5 ситуацій, у яких персонажу доведеться обирати між:
— власними переконаннями;
— безпекою;
— любов’ю;
— статусом;
— вигодою;
— лояльністю;
— правдою;
— страхом втрати.
Не вирішуй за персонажа, що він обере.
Покажи, у чому саме полягає моральний або психологічний конфлікт.
3. СУПЕРЕЧНОСТІ ВСЕРЕДИНІ САМОГО ПЕРСОНАЖА
Знайди щонайменше 5 можливих внутрішніх суперечностей за формулою:
«Він хоче X, але водночас боїться / потребує / захищає Y».
Наприклад:
«Вона хоче знати правду, але боїться того, що правда зруйнує її сім’ю».
Не створюй випадкові суперечності. Вони мають логічно випливати з уже наданої інформації.
4. МОТИВАЦІЯ РІШЕНЬ
Проаналізуй ключові рішення персонажа.
Для кожного запитай:
— Чому він робить саме це?
— Чому не обирає простіший шлях?
— Який страх, бажання, переконання або минулий досвід пояснює це рішення?
— Чи достатньо сильна ця причина?
— Чи не діє персонаж так лише тому, що цього потребує сюжет?
Познач рішення, які виглядають психологічно недостатньо мотивованими.
5. СЛІПА ЗОНА ПЕРСОНАЖА
Визнач:
— що персонаж добре бачить в інших, але не помічає в собі;
— у чому він може обманювати самого себе;
— яке пояснення власної поведінки він собі дає;
— яка справжня причина може стояти глибше.
Не подавай це як остаточну істину. Формулюй як гіпотези для автора.
6. ПЕРСОНАЖ ПІД ТИСКОМ
Запропонуй 5 типів ситуацій, які можуть найкраще проявити його характер.
Не описуй готові сцени.
Покажи лише конфлікт:
ситуація → що вона перевіряє в персонажі → яку суперечність може оголити.
7. ПЕРЕВІРКА НА «КАРТОННІСТЬ»
Перевір персонажа на такі ризики:
— він завжди поводиться послідовно і правильно;
— має одну домінантну рису;
— його недоліки декоративні й ні на що не впливають;
— його травма автоматично пояснює всю поведінку;
— він існує лише для функції в сюжеті;
— змінює поведінку тоді, коли це зручно автору;
— його цінності ніколи нічого йому не коштують.
Якщо бачиш такі ризики — поясни конкретно, де вони проявляються.
НАПРИКІНЦІ ДАЙ МЕНІ:
3 найсильніші внутрішні суперечності персонажа — ті, які мають найбільший потенціал для історії.
3 недостатньо мотивовані місця — якщо вони є.
5 запитань автору, відповіді на які допоможуть зробити персонажа психологічно складнішим.
1 головну суперечність персонажа сформулюй одним реченням:
«Він прагне ___, але водночас ___».
Важливо
— не став психіатричних чи психологічних діагнозів персонажу без необхідності;
— не зводь характер до дитячої травми;
— не вигадуй біографію, якої я не давав;
— не роби персонажа суперечливим просто заради суперечливості;
— не пропонуй готових сцен замість автора;
— відокремлюй те, що прямо випливає з мого опису, від твоїх гіпотез.
Мета — допомогти мені побачити не «який мій герой», а де він суперечить самому собі і що відбувається, коли ця суперечність потрапляє під тиск.